Ніч на Андрія: 16 українських традицій

13 грудня – день святого Андрія Первозванного. Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці – Києва. Хоч Андрій Первозванний і християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання «калити».

У народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили…

«Класово ворожа» бандура: пам’яті розстріляних кобзарів

На великому фото, що зустрічає відвідувачів у Музеї Івана Гончара у Києві, конотопські юнаки в національному одязі з портретом Кобзаря. Під портретом дата: 1914 рік.

Незважаючи на заборону російської влади, конотопські просвітяни, самодіяльні актори, бандуристи гідно відзначили 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

Учасників шевченківських вечорів жорстоко переслідували, багатьох було заарештовано, покарано шомполами, оштрафовано на великі суми та звільнено з роботи.

Історія написання "Заповіту" та музики до нього

         

  “Заповіт” – пісня пісень, що вийшла з-під пера геніального сина України Тараса Шевченка, звучить сьогодні на десятках мов народів світу. Повернімось хоч на хвилю в ті далекі роки, коли Кобзар написав своєрідний гімн визвольної боротьби українського народу.

…Листопад 1845р. видався мокрий, вітряний, холодний. Шевченкові ця погода дошкуляла більше, ніж іншим. Він працював тоді в Археографічній комісії і мусив весь час роз’їжджати по селах і містах, змальовувати старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі.